Фізична культура і спорт: досвід, проблеми, перспективи

ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ ДІТЕЙ ДО ЗАНЯТЬ СПОРТОМ

2025-08-29T09:55:02+00:00

Спортивний відбір дітей до занять різними видами спорту може бути охарактеризований як процес де ведеться активний пошук здібних дітей, які здатні досягнути високих спортивних результатів. Відбір у спорті здійснюється з урахуванням медико- біологічних, педагогічних та соціальних аспектів. Фахівці спорту у своїх дослідженнях віддають перевагу системному підходу при відборі для визначення задатків і спроможностей дітей; спираються на генетичні задатки та придатність дитини до певної спортивної діяльності.

Тому у сучасних видах спорту таких як спортивна аеробіка та художня гімнастика особливо актуальним є питання щодо відбору перспективних дітей, які в подальшому будуть спроможні здобути найвищі спортивні результати. Мета дослідження – обґрунтувати критерії спортивного відбору дітей до занять спортивною аеробікою та художньою гімнастикою. Методи дослідження: аналізу науково- методичної літератури та документальних матеріалів. Результати роботи. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що багато науковців відображають особливості відбору через поєднання з етапами багаторічної підготовки спортсменів з різних видів спорту. Вказують на те, що у початковому відборі потрібно використовувати тести для оцінки рухових здібностей дітей, які зумовлені вродженими задатками а також важливою складовою у відборі є оцінка стану здоров’я дітей. Багато фахівців вважають, що для початкового відбору спортивний результат не є критерієм перспективності.

У результаті дослідження були обґрунтовані критерії відбору дітей до занять спортивною аеробікою та художньою гімнастикою, які дозволять тренерам відібрати дітей із природними задатками і в подальшому забезпечити їх поступовий розвиток.

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ ПРИЙОМІВ ДЗЮДО З НИЗЬКОЮ АМПЛІТУДОЮ В УМОВАХ СПОРТИВНОГО ПОЄДИНКУ

2025-08-29T11:25:43+00:00

Звичайне виконання прийомів з дзюдо не адаптоване до умов спортивного поєдинку та розраховане на непідготовленого суперника. Супротив суперника потребує корекції структури кидків, без зміни основних параметрів, які включають в себе направлення кидка та основного руху тулуба атакуючого. Мета дослідження – обґрунтувати методику індивідуалізованої технічної підготовки дзюдоїстів під час проведення кидків з низькою амплітудою в умовах спортивного поєдинку. Були використані наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення спеціальної та наукової літератури, опитування, змагальні поєдинки, під час яких в балах визначалися техніко- тактичні показники, модельний експеримент, методи математичної статистики. Результати роботи. Техніка виконання прийомів з дзюдо характеризується демонстрацією кидків. Тому, техніко-тактичний комплекс вправ традиційного дзюдо не відповідає вимогам жорсткого спортивного поєдинку. Це в свою чергу, змушує функціонально підготовлених дзюдоїстів спонтанно адаптувати свою техніку до жорстких умов поєдинку. Основна відмінність техніки виконання прийомів дзюдо в жорстких умовах поєдинку полягає в обмеженні свободи рухових дій атакуючого суперника. Це зменшує технічний арсенал, дзюдоїст вимушений застосовувати безліч тактичних дій, під час виконання яких, прикладає великі зусилля та втрачає час, що в свою чергу може призвести до програшу поєдинку. На сьогоднішній день, проблема удосконалення техніко-тактичних дій в дзюдо залишається актуальною, що й призвело до вибору теми дослідження. Ключові висновки. В процесі дослідження було виявлено, що всі кидки з низькою амплітудою, такі як: прогином, вибиванням, звалюванням тощо, при відсутності статичного супротиву захватом за кімоно та під час прямої стійки суперника, реалізуються без труднощів. По завершенню річного педагогічного експерименту з використанням в експериментальній групі відкоректованих кидків з упором стопи в стегно (гомілку) і алгоритму їх застосування, було отримано позитивні результати.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ФУТБОЛІСТІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

2025-08-29T11:34:33+00:00

Футбол має особливе значення в житті сучасної молоді, адже він сприяє вихованню та зміцненню здоров'я. Заняття футболом активно формують здоровий спосіб життя, спонукають молодь до регулярних занять фізичною культурою та спортом. Під час тренувань у футболі молоді спортсмени постійно адаптуються до змін ігрових ситуацій, ведуть активну боротьбу за м’яч, а також використовують різноманітні рухові й тактико- технічні прийоми. Побудова ефективного навчально- тренувального процесу на початкових етапах спортивної підготовки має вирішальне значення для майбутніх результатів юних футболістів, оскільки саме від якості базового навчання залежить їхній подальший спортивний успіх. Мета дослідження – впровадження в навчально-тренувальний процес програму спрямовану на покращення техніки гри футболістів віком 10-11 років. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. Результати дослідження вказують, що по всіх тестових вправах експериментальна група показала кращі результати, ніж контрольна. Це може свідчити про ефективність спеціальної програми підготовки, спрямованої на розвиток швидкості, точності, сили та координації, яка використовувались у експериментальній групі. Перевага експериментальної групи за всіма показниками є результатом більш інтенсивних тренувань, які дозволили покращити їхні технічні навички та фізичні можливості.

АНАЛІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ

2025-08-29T11:47:15+00:00

Актуальність роботи обумовлена тим, що у сучасному футболі, де техніка та тактика залежать від фізичної підготовленості спортсменів, питання підвищення результативності юних футболістів стає особливо актуальним. Правильне формування фізичної підготовки в ранньому віці є запорукою успішного виконання технічних та тактичних завдань на полі, що, визначає загальну ефективність команди. Метою даної статті є аналіз шляхів підвищення результативності юних футболістів. У роботі використано наступні методи: аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, індукція та дедукція. Результати роботи. Встановлено, що загальна фізична підготовка є основою для розвитку спортивних якостей, найважливіших для футболістів. Вона включає розвиток швидкості, витривалості, сили та координації. Спеціальна технічна підготовка орієнтована на технічне вдосконалення гравців через використання ігрових вправ з м'ячем. Застосування сучасних фітнес- програм та ігрових форм тренувань сприяє розвитку фізичних якостей. Висновки. Для високих досягнень результатів у футболі необхідно оптимально поєднувати розвиток фізичних здібностей з удосконаленням технічних майстерності. Адаптація тренувальних програм до відповідних фізичних та технічних можливостей спортсменів дозволяє ефективно реалізувати їхній ігровий потенціал. Використання сучасних засобів підготовки, таких як фітнес-програми, позитивно впливає на фізичну та технічну готовність юних футболістів і, відповідно, на їх результативність у грі.

ПОКРАЩЕННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЛЕГКОАТЛЕТІВ СПРИНТЕРІВ

2025-08-29T12:22:44+00:00

Удосконалення методики тренування спринтерів є надзвичайно важливою, оскільки традиційний підхід до підготовки, орієнтований на постійне збільшення тренувальних навантажень, має свої обмеження та може негативно впливати на здоров'я спортсменів. Система тренування спринтерів розвивалася переважно шляхом підвищення інтенсивності й обсягів навантажень, у той час як питання відновлення працездатності лишалися поза належною увагою. Сучасна наука вказує на важливість балансу між навантаженнями та відновленням як на основну умову успішної підготовки. Мета дослідження: Мета роботи: підвищити ефективність навчально – тренувального процесу легкоатлетів-спринтерів за допомогою впровадженого комплексу засобів. Методи дослідження: літературний аналіз, педагогічне тестування, експериментальна робота та застосування методів математичної статистики стали основою проведеного дослідження. У процесі роботи було створено дві рівнозначні групи: контрольну й експериментальну, кожна з яких складалася з 10 спортсменів, що займаються у тренувальних групах СДЮСШОР. м Житомир. Педагогічний експеримент показав, що у групі легкоатлетів-спринтерів, де основний акцент було зроблено на стрибкові засоби підготовки, спостерігався значно вищий приріст у результатах всіх контрольних вправ, що оцінюють рівень бігової (швидкісної) підготовленості. Це свідчить про ефективність стрибкових вправ у розвитку швидкісних якостей, які є основою успіху в спринті. Дослідження показують, що для ефективної оцінки фізичних якостей спринтерів існує широкий вибір контрольних вправ, застосування всіх вправ недоцільне, і тренери зазвичай обирають лише 1-2 ключових вправи для кожного показника фізичної підготовленості.

РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР

2025-08-29T08:59:18+00:00

Розвиток координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку має важливе значення у фізичному вихованні, адже ці навички є фундаментом для освоєння рухової активності, яка необхідна як для успішної участі у спортивних заходах, так і для виконання щоденних дій. У сучасному світі, де діти часто ведуть малорухливий спосіб життя через технологічний прогрес і збільшення часу, проведеного за екранами гаджетів, питання фізичної активності та розвитку координації стає особливо актуальним. Одним із ефективних засобів розвитку координаційних здібностей є застосування рухливих ігор, адже вони задіюють різні групи м’язів та стимулюють нервову систему до активної роботи. Це дозволяє дітям не лише покращувати свої рухові навички, а й розвивати фізичну витривалість і силу. Інтеграція рухливих ігор у навчальний процес може зробити заняття більш динамічними та захоплюючими, що підвищує інтерес дітей до навчання і робить його більш ефективним. З огляду на ці фактори, тема розвитку координаційних здібностей молодших школярів засобами рухливих ігор є надзвичайно актуальною, адже вона безпосередньо впливає на фізичний, розумовий і соціальний розвиток дітей, а також відповідає сучасним освітнім і здоров’язабезпечувальним потребам. Метою дослідження є поглиблене вивчення процесу розвитку координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку. Основний акцент робиться на застосуванні рухливих ігор як ефективного засобу для вдосконалення фізичних якостей учнів під час уроків фізичної культури. Такий підхід дозволяє зробити заняття не лише корисними для фізичного розвитку, а й цікавими та мотивуючими для дітей. У ході дослідження застосовувалися такі методи: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, порівняльний аналіз, систематизація та узагальнення отриманих даних, проведення педагогічного експерименту, а також використання методів математичної статистики для обробки результатів. Результати роботи та ключові висновки. Вивчення наукових джерел та результати проведеного нами дослідження свідчать про високу ефективність використання рухливих ігор під час уроків фізичної культури для розвитку координаційних здібностей у молодших школярів. Такі ігри забезпечують оптимальні умови для вдосконалення рухової активності дітей, сприяють покращенню їхньої фізичної підготовки та розвивають важливі навички, необхідні для виконання як спортивних, так і повсякденних завдань. Рухливі ігри відіграють ключову роль у формуванні координаційних здібностей, оскільки вони дозволяють дітям працювати над точністю рухів, швидкістю реакції, здатністю зберігати рівновагу та орієнтуватися у просторі. Були отримані достовірні результати, які свідчать про суттєві відмінності у рівні розвитку координаційних здібностей між експериментальною та контрольною групами. В експериментальній групі ці показники зазнали значних змін у порівнянні з контрольною групою, з різницею в межах від 5,11% до 39,3%. Найбільше відставання контрольної групи спостерігалося за результатами тестів, що оцінюють здатність утримувати статичну рівновагу, тоді як мінімальна різниця була за показниками орієнтування в просторі.

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ОЗДОРОВЧОЇ ГІМНАСТИКИ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УЧНІВ 5-6 КЛАСІ

2025-08-29T09:20:06+00:00

Гімнастика є однією з найдавніших систем фізичних вправ, спрямованих на гармонійний розвиток людини. Ця діяльність постійно розвивається і є найбагатшим та універсальним інструментом впливу на фізичну активність людини завдяки великому різноманіттю фізичних вправ. Гімнастика залишається невід’ємною складовою навчальних програм з фізичної культури. Очевидно, що відсутність чітких ліній розвитку змістових аспектів загальнорозвивальної гімнастики в програмах для учнів п'ятих-одинадцятих класів, а також скорочення загального обсягу гімнастики у змісті програм, є однією з ключових причин зниження рівня рухової культури серед школярів. Усе вищеперераховане вимагає змін до традиційної системи освіти. На сьогоднішній день у суспільстві існує чітке розуміння необхідності ведення здорового способу життя та впровадження фізичної активності як у шкільне так і позашкільне життя дітей. Науковці, вчителі та батьки наголошують на важливості ролі фізичної культури для забезпечення здоров’я молодого покоління. Усе це створює позитивні умови для інноваційних змін в галузі фізичного виховання школярів. Ефективність навчання визначається не лише кількістю засвоєних знань щодо здоров’я та побудови тіла, але і ставленням учнів середньої школи до фізичної діяльності та їхнім мотиваційним потребам. Мета дослідження – полягає в експериментальній перевірці ефективності використання засобів та методів оздоровчої гімнастики на уроках фізичної культури з учнями 5-6 класів. У роботі були використані наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел та документальних матеріалів; соціологічні методи дослідження; медико-біологічні методи дослідження; педагогічні; методи математичної статистики. Результати дослідження доводять, що розроблена нами методика позитивно впливає на показники фізичної підготовленості учнів 12-13 років.

ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ВОРКАУТОМ НА РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ЮНАКІВ 12 – 13 РОКІВ

2025-08-29T09:34:59+00:00

Зменшення мотивації та втрати інтересу школярів до занять фізичною культурою та спортом є актуальною проблемою сучасної освіти. є проблемою сучасного освітнього процесу. Багато підлітків не бачать значущості фізичної активності у своєму житті, що зумовлено як впливом цифрових технологій, так і відсутністю інтеграції занять фізичною культурою в їх повсякденну реальність. Воркаут — це молодіжна субкультура, що базується на виконанні фізичних вправ, до яких належать класичні згинання та розгинання рук, підтягування, різноманітні виси, присідання, а також унікальні для воркауту рухи, як-от, "вихід принца", "горизонт","капітанський вихід". Однією з переваг воркауту є доступність занять та можливість тренуватися безкоштовно на спортивних майданчиках. Для підлітків 12–13 років воркаут є особливо актуальним, оскільки сприяє всебічному фізичному розвитку в період активного зростання та становлення основних фізичних якостей. Воркаут можна адаптувати до індивідуальних можливостей, що дозволяє кожному юнакові працювати у своєму темпі й досягати помітних результатів. Мета дослідження: визначити вплив використання тренажерів на розвиток фізичних якостей хлопців віком 12–13років. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, проведення педагогічного тестування, організація педагогічного експерименту, застосування методів математичної обробки даних. Результати дослідження та основні висновки. Для оцінки впливу тренажерів у дослідженні використовували стандартні тести, спрямовані на визначення фізичних якостей спортсменів. Було вивчено ефективність застосування тренажерного комплексу у навчальному процесі. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації фізичної підготовки хлопців 12–13 років у рамках навчально-тренувальних занять.

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ДІЙ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ У ШКІЛЬНІЙ СЕКЦІЇ З ВОЛЕЙБОЛУ

2025-08-29T09:46:09+00:00

В умовах реформування системи шкільної освіти, що акцентує увагу на фізичному вихованні учнів, зростає потреба в удосконаленні методик навчання технічним діям у спортивних секціях. Зокрема, проблема оптимізації тренувального процесу в шкільних волейбольних секціях набуває актуальності, оскільки традиційні методи не завжди забезпечують належний рівень технічної підготовки. Це дослідження спрямоване на розробку програми, яка враховує вікові та фізіологічні особливості учнів середнього віку, з метою підвищення ефективності навчання основним технічним елементам волейболу. Мета дослідження – розробити програму удосконалення технічних дій учнів у шкільній секції з волейболу та перевірити її ефективність. Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; математична статистика. Дослідження проводилося на базі ліцею № 8 м. Житомир. У дослідженні взяли участь 20 учнів віком 12-13 років. За результатами анкетування було сформовано експериментальну (ЕГ; n=10) та контрольну групу (КГ; n=10). Результати роботи та ключові висновки. Результати дослідження показали, що учні експериментальної групи, які тренувалися за запропонованою програмою, продемонстрували значне покращення у виконанні ключових технічних прийомів волейболу: верхньої передачі, прийому м'яча, а також подачі. Показники успішного виконання контрольних вправ в експериментальній групі суттєво зросли у порівнянні з контрольними показниками. Розроблена програма навчання технічним елементам волейболу для учнів середнього віку є ефективною, оскільки забезпечує системний підхід до розвитку необхідних навичок.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИРОДНИХ ФАКТОРІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ПІДХОДІ ПОСТНАВАНТАЖУВАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ СПОРТСМЕНІВ

2025-08-29T12:57:02+00:00

Сьогодення вимагає від спортсмена високого ступеня фізичної підготовленості. Щоденні надмірні фізичні навантаження, зменшення часу відновлення, можуть призвести до розвитку перетренованості в спортсменів, перевантаження опорно-рухового апарату, а також морфофункціональних змін у системах органів. Тому, проблема відновлення спортсмена після тренування так само важлива, як і саме тренування та спортивний результат [Шкребтій Ю., 2010; Бондаренко І., 2018; Овчарук В., 2019, 2020; Крупеня С., 2024]. Не зважаючи на широкий діапазон досліджень особливостей використання відновлювальних засобів у спорті, в доступній нам науковій сучасній літературі наявні лише епізодичні дані щодо використання природних факторів для відновлення спортсменів, що і зумовило мету нашого дослідження. Мета й методи дослідження. З’ясувати особливості впливу природних факторів на постнавантажувальне відновлення спортсменів за умов комплексного підходу. Проведено системний аналіз, систематизацію та узагальнення літературних джерел. Результати роботи. Науково обґрунтоване застосування різноманітних відновлювальних методів і засобів у поєднанні з природними факторами, тісно пов'язане з специфікою тренувального процесу, що дозволяє суттєво підвищити його якість, уникнути перевантажень і не допускати перевтоми та перетренованості. Ключові висновки. З’ясовано, що в системі підготовки спортсменів широко використовуються різноманітні засоби і методи відновлення, але на процес постнавантажувального відновлення краще впливають відновлювальні засоби в поєднанні з природними факторами, які доповнюють, підсилюють і оптимізують вплив фізичних вправ і адаптацію спортсмена до фізичних навантажень.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНА» НА ЖИТОМИРЩИНІ

2025-08-29T12:35:56+00:00

Для створення сучасної системи фізичного виховання незалежної України, орієнтованої на європейські освітні стандарти, необхідно враховувати досвід минулих поколінь. Вивчення діяльності фізкультурно-спортивних товариств, зокрема на Житомирщині, дозволяє зрозуміти історію розвитку фізичної культури, спортивних досягнень і формування національної ідентичності, які є основою для подальшого розвитку спорту в регіоні. Мета дослідження – вивчення діяльності фізкультурно-спортивного товариства «Україна» в Житомирській області та аналіз матеріально- технічної бази товариства у порівнянні з іншими спортивними організаціями регіону. Методи дослідження: аналіз літературних джерел і офіційних документів, методи порівняння та аналогії. Результати роботи та ключові висновки. Дослідження показало, що ФСТ «Україна» є одним із провідних спортивних об’єднань регіону. Порівняльний аналіз чотирьох спортивних товариств Житомирщини продемонстрував, що «Україна» має значні матеріальні ресурси, включаючи спортивні зали, стадіони та басейни. Це створює унікальні можливості для розвитку водних видів спорту, а також забезпечує ефективну підготовку спортсменів різного рівня. Виявлені відмінності у рівні матеріально-технічної бази товариства дозволяють робити висновки щодо напрямів вдосконалення інфраструктури та залучення молоді до спорту на регіональному рівні.

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТОК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУВ УКРАЇНІ

2025-08-29T12:43:11+00:00

Aктуaльність дослідження обумовленa необхідністю впровaдження інновaцій у фізичну культуру тa спорт в Укрaїні в умовaх сучaсних соціaльних і технологічних змін. У роботі аналізуються проблеми подальшого розвитку фізичної культури в крaїні, зокремa, інфрaструктури, фінaнсувaння тa низького рівеня нaуково-методичного зaбезпечення. Метою дослідження є aнaліз впровадження інноваційних технологій для подальшого розвитку фізичної культури та спорту в Укрaїні. Методи дослідження: aнaліз, узaгaльнення тa системaтизaція нaукових джерел. Результaти дослідження покaзaли знaчний вплив новітніх технологій нa подальший розвиток фізичної культури і спорту в Україні.

В роботі особливa увaгa була приділена комп’ютерним технологіям, біоінженерії тa вдосконаленим тренувaльним прогрaмaм, що сприяють суттєвому підвищенню ефективності тренувaльного процесу. Визначено перспективи подальшого розвитку фізичної культури в Укрaїні в умовaх глобaлізaції тa європейської інтегрaції.

Розглянуто проблеми, що постaють перед укрaїнським спортом, a тaкож можливості їх подолaння через впровaдження інновaційних технологій нa різних рівнях — від aмaторського до професійного спорту. У висновкaх зaзнaчено, що інтегрaція новітніх методик тренувaння, технологій і нaукових досягнень може знaчно покрaщити спортивні результaти тa сприяти подальшому розвитку фізичної культури і спорту в Укрaїні. Необхідність удосконaлення інфрaструктури, фінaнсувaння тa нaуково-методичної підтримки є вaжливою умовою для ефективного розвитку фізичної культури.